Енес Унал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Енес Юнал)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Енес Унал
Енес Унал
Енес Унал
Енес Унал у футболці «Вальядоліда» (2019)
Особисті дані
Повне ім'я Енес Унал
Народження 10 травня 1997(1997-05-10)[1] (27 років)
  Османґазіd, Бурса, Туреччина
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство Туреччина Туреччина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Хетафе»
Номер 10
Юнацькі клуби
2006–2013 Туреччина «Бурсаспор»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2015 Туреччина «Бурсаспор» 35 (4)
2015–2017 Англія «Манчестер Сіті» 0 (0)
2015–2016  Бельгія «Генк» 12 (1)
2016  Нідерланди «НАК Бреда» 11 (9)
2016–2017  Нідерланди «Твенте» 32 (18)
2017–2020 Іспанія «Вільярреал» 23 (5)
2017  Іспанія «Леванте» 7 (1)
2018–2020   Іспанія «Вальядолід» 68 (12)
2020– Іспанія «Хетафе» 98 (34)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2012–2013
2012–2014
2014
2013–2015
2015–
Туреччина Туреччина (U-16)
Туреччина Туреччина (U-17)
Туреччина Туреччина (U-19)
Туреччина Туреччина (U-21)
Туреччина Туреччина
24 (25)
12 (9)
6 (6)
13 (3)
30 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 7 травня 2023.

Енес Унал (тур. Enes Ünal; нар. 10 травня 1997, Бурса, Туреччина) — турецький футболіст, нападник іспанського клубу «Хетафе».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Бурсаспор»

[ред. | ред. код]

Народився в Османгази (один з кварталів міста Бурса), футболом розпочав займатися в дитячо-юнацькій академії «Бурсаспора». На дорослому рівні дебютував 1 серпня 2013 року в нічийному (2:2) виїзному поєдинку на «Караджорджі» першого матчу третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти «Воєводини». Енес вийшов на поле за 5 хвилин до закінчення матчу, замінивши Себастьяна Пінто.

Вперше у Суперлізі зіграв 25 серпня 2013 року в поєдинку проти «Галатасарая», на 71-й хвилині замінив Ферхата Кираза, а три хвилини по тому відзначився дебютним голом за «Бурсаспор» (після передачі Пабло Батальї). Таким чином, Унал став наймолодшим автором голу в Суперлізі. 21 жовтня відзначився другим голом в елітному дивізіоні турецького чемпіонату, після передачі від Шенера Озбайракли. 19 грудня 2013 року на 80-й хвилині матчу кубку Туреччини проти «Інеголспора» замінив Мусу Чагирана, дві хвилини по тому відзначився другим голом «Бурсаспору» в поєдинку (реалізував пенальті), а на 86-й хвилині відзначився третім голом за команду з Бурси. 12 лютого 2014 року в поєдинку групового етапу кубку Туреччини відзначився 3-м голом своєї команди у воротах «Акхісар Беледієспор». «Бурсаспор» з 13-а набраними очками фінішував на першому місці в групі та вийшов до півфіналу, де зустрівся з «Галатасараєм».

«Манчестер Сіті»

[ред. | ред. код]

7 липня 2015 року клуб англійської Прем'єр-ліги «Манчестер Сіті» підписав Енеса Унала за 2 мільйони фунтів стерлінгів, таким чином турок став першим літнім придбанням «городян»[2]. Дебютував за нову команду під час турне манчестерського клубу по Австралії, в переможному (2:0) поєдинку проти «Аделаїди Юнайтед».

31 липня 2015 року «Манчестер Сіті» оголосив, що Унал вирушить в 2-річну оренду до представника бельгійської Про-Ліги «Генк»[3]. 29 січня 2016 року орендну угоду розірвали й Енес повернувся до Манчестера.

1 лютого 2016 року нідерландський клуб «НАК Бреда» орендував Унала до завершення сезону; 18 днів по тому турок відзначився дебютним голом за нову команду, у воротах «Фортуни» (Сіттард)[4]. Дебютним в кар'єрі хет-триком відзначився 11 квітня 2016 року у воротах «Телстара».

23 липня 2016 року Енес вирушив в оренду до завершення сезону 2016/17 років до іншого нідерландського клубу, «Твенте»[5]. 21 серпня дебютував у складі нової команди, в якому відзначився своїм другим хет-триком у кар'єрі[6]. В наступному матчі відзначився ще двома голами, в переможному (4:1) поєдинки проти «АДО Ден Гаг»[7].

«Вільярреал»

[ред. | ред. код]

30 травня 2017 року Енес перейшов до представника Ла-Ліги «Вільярреал» за 12 мільйонів фунтів з опцією викупу для «Манчестер Сіті»[8]. Дебютував за нову команду 21 серпня в програному (0:1) поєдинку 1-у турі проти «Леванте»[9]. Дебютним голом за «Вільярреал» відзначився 10 вересня в переможному (3:1) поєдинку проти «Реал Бетіса»[10].

30 жовтня 2017 року Унал в екстренному порядку вирушив в оренду в «Леванте» до червня 2018 року з можливістю її продовження в січні[11]. Дебютним голом за нову команду відзначився 5 листопада 2017 року в програному (1:2) поєдинку проти «Жирони»[12].

26 грудня 2017 року «Вільяреал» скористався опцією повернення й три дні по тому Унал приєднався до клубу[13]. 19 серпня перейшов в 1-річну оренду до дебютанта Ла-Ліги «Реал Вальядоліда». У липні 2019 року орендну угоду Енеса продовжили до кінця сезону 2019/20 років[14].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Відзначився 25-а голами в 24-х матчах у юнацькій збірній Туреччині U-16[2], швидко переведений до юнацької збірної Туреччини U-17, а після дебютного голу на професіональному рівні 2013 року переведений до молодіжної збірної Туреччини, незважаючи на свій 16-річний вік. Дебютним голом за «молодіжку» в переможному (4:0) поєдинку проти Мальти.

Енес дебютував за національну збірну Туреччини 31 березня 2015 року, замінивши Олджая Шахана на 57-й хвилині переможного (2:1) товариського поєдинку проти збірної Люксембургу на стадіоні Жозі Бартель[15][16][17]. Після цього до національної команди не викликався майже рік, вдруге за національну команду зіграв 31 серпня 2016 року в товариському матчі проти збірної Росії[18].

30 вересня 2016 року Унал був викликаний для участі на кваліфікаційні матчі ЧС-2018 проти України та Ісландії[19]. Вперше у стартовому складі збірної вийшов на поле 6 жовтня в нічийному (2:2) поєдинку проти Україні[20]. 17 листопада 2019 року Енес відзначився першими двома голи за збірну Туреччину у переможному (2:0) поєдинку кваліфікації чемпіонату Європи 2020 проти Андорри[21].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько Енеса, Месут Унал, також був професіональним футболістом, який грав за «Бурсаспор» та молодіжну збірну Туреччини[22].

Сім'я Уналів стала вболівальниками «Манчестер Сіті» після того, як на 94-й хвилині Серхіо Агуеро відзначився голом, який приніс «городянам» титул переможця Прем'єр-ліги 2012 року[23].

Зустрічався з бельгійською футболісткою Лізою Смеллерс, яка грає за жіночу команду «Генка»[24]. Пара взяла шлюб у грудні 2019 року[25].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Станом на 28 лютого 2020
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок[note 1] Континентальні Інші[note 2] Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Бурсаспор» 2013–14[26] Суперліга 16 3 5 3 2 0 23 6
2014–15[27] Суперліга 19 1 10 0 2 0 31 1
Загалом 35 4 15 3 4 0 0 0 54 7
«Манчестер Сіті» 2015–16[28] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 0 0
«Генк» (оренда) 2015–16[28] Про-Ліга Бельгії 12 1 2 1 0 0 14 2
«НАК Бреда» (оренда) 2015–16 Еерстедивізі 11 8 0 0 3 0 14 8
«Твенте» (оренда) 2016–17[29] Ередивізі 32 18 1 1 33 19
«Вільярреал» 2017–18[30] Ла-Ліга 23 5 3 0 5 0 31 5
«Леванте» (оренда) 2017–18[30] Ла-Ліга 7 1 0 0 7 1
«Леванте» (оренда) 2018–19 Ла-Ліга 33 6 1 0 34 6
2019–20 Ла-Ліга 23 4 2 2 25 6
Загалом 56 10 3 2 0 0 0 0 59 12
Усього за кар'єру 176 47 24 7 9 0 3 0 212 54
Примітки
  1. Включаючи матчі Кубку Туреччини, Кубку Бельгії, Кубку Нідерландів та Кубку Іспанії
  2. В тому числі й матчі плей-оф за право підвищитися в класі

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
Станом на 17 листопада 2019
Матчі та голи по національній збірній та роках
Туреччина
Рік Матчі Голи
2015 1 0
2016 2 0
2017 4 0
2018 4 0
2019 2 2
Загалом 13 2

Голи за збірну

[ред. | ред. код]
Станом на 17 липня 2019.
Голи на міжнародному рівні по датах, місцях, поєдинках, суперниках, рахунках, результатах та змаганнях
Дата Місце Поєдинках Суперник Рахунок Результат Змаганнях
1 17 листопада 2019 Національний стадіон, Андорра-ла-Велья, Андорра 13 Андорра Андорра
1–0
2–0
кваліфікація чемпіонату Європи 2020
2
2–0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б Luckhurst, Samuel (6 липня 2015). Manchester City transfer news: Enes Unal signs for Blues. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
  3. Manchester City striker Enes Unal joins Genk on loan. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
  4. NAC Breda vs Fortuna Sittard match summary. espnfc.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  5. Ünal joins FC Twente on loan. turkish-football.com. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
  6. Man City youngster scores hat-trick on debut, becomes first Turkish player to score Eredivisie hat-trick. turkish-football.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  7. Enes Unal scores twice as FC Twente see of Den Haag. Sky Sports. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
  8. Sarigul, Emre (31 травня 2017). Villarreal land Enes Unal for £12m from Manchester City. The Guardian. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  9. Enes Ünal lost to Villarreal in his first game at La Liga!. Fanatik (Turkish) . 22 серпня 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  10. Sarigul, Eren (11 вересня 2017). Turks Abroad: Arsenal star returns to form, Enes Unal scores first goal since leaving Man City. Turkish-Football. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  11. El Levante llega a un acuerdo con el Villarreal para la cesión de Enes Ünal. Marca. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  12. El Girona mantiene su racha ante el Levante. El País. 5 листопада 2017. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  13. Enes Unal returns to Villarreal after just two months. Marca. 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  14. Enes Ünal Valladolid'de Kaldı! (тур.). NTV Spor. 5 липня 2019. Архів оригіналу за 5 July 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  15. Lüksemburg 1 – 2 Türkiye. Hürriyet (тур.). 1 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
  16. Lüksemburg Türkiye maç sonucu: 1–2. Milliyet (тур.). 31 березня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 10 травня 2020.
  17. Benson, Ryan (31 березня 2015). Luxembourg 1–2 Turkey: Calhanoglu stakes claim with late winner. Goal.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  18. TURKEY 0–0 RUSSIA. Turkish Football Federation. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
  19. Turkish A National Team Squad Announced for Ukraine and Iceland Matches. tff.org. 30 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  20. TURKEY 2–2 UKRAINE. tff.org. 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  21. Enes Ünal Milli Takım'da siftah yaptı. mackolik.com (Turkish) . 17 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  22. Bursaspor wonder kid Enes Ünal sets Turkey’s youngest goal scoring record. Hürriyet Daily News. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  23. Luckhurst, Samuel (27 червня 2015). Manchester City transfers: Enes Unal's family are MCFC fans. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  24. Enes Ünal'ın sevgilisi de futbolcu. posta.com (Turkish) . 21 червня 2017. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  25. Enes Ünal, Lisa Smellers ile evlendi. Mynet. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  26. Матчі, які зіграв Енес Унал у сезоні 2013/2014. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 23 вересня 2015.
  27. Матчі, які зіграв Енес Унал у сезоні 2014/2015. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 23 вересня 2015.
  28. а б Матчі, які зіграв Енес Унал у сезоні 2015/2016. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 23 вересня 2015.
  29. Матчі, які зіграв Енес Унал у сезоні 2016/2017. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 22 вересня 2016.
  30. а б Матчі, які зіграв Енес Унал у сезоні 2017/2018. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 17 вересня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]